Дар'я Білодід: Я усвідомлюю цінність медалі в Токіо і для мене вона відбивається золотом

Виступ на Олімпіаді і завоювання золотої медалі були мрією української дзюдоїстки, дворазової чемпіонки світу і Європи з дзюдо Дар'ї Білодід з 6-річного віку. Саме вона допомагала Дар'ї справлятися з труднощами. Про це бронзова призерка Олімпіади в Токіо написала на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

"Я мріяла про золоту Олімпійську медаль. Я багато тренувалася, голодувала, терпіла, коли було дуже боляче, відмовляла собі багато в чому. Я ніколи нікому про це не розповідала, це знають лише найближчі люди, які бачили, яким важким був мій шлях. Все це заради одного - олімпійського золота", - зазначила Дар'я.



Коментуючи вчорашній виступ на Олімпійських іграх в Токіо, спортсменка зазначила, що після поразки за вихід у фінал "була пригнічена, розбита і зовсім не налаштована на боротьбу за бронзу".




"Я хотіла відмовитися від усього цього, так як моя головна мрія вже не збулася. Настрій був на нулі. Єдине, що змотивувало мене, це останні мамині слова (Світлана Кузнєцова - мама і тренер Дар'ї - ФДК.) перед виходом на татамі: «Виграй цю медаль заради мене». І я це зробила, заради неї і тата (Геннадій Білодід - батько Дар'ї - ФДК.). Тому що вони заслужили цю медаль і присвячую її я їм. Спасибі вам, рідні! Ви завжди були поруч, підтримували мене, коли хотілося здатися і знаходили потрібні слова, щоб я продовжувала йти.
Зараз я усвідомлюю цінність цієї медалі, для мене вона відбивається золотом, тому що ми пройшли через стільки труднощів і перешкод і все-таки дійшли до фінішної прямої, нехай не так як хотілося б, але з медаллю і історією на все життя. А мрія у мене все ще є і я нікому не дам забрати у мене її здійснення", - підкреслила Дар'я.

Дивіться про те, хто головний суперник Дар'ї, з якими викликами дівчині доводитися стикатися щодня та феномен її успіху в документальному фільмі «Анаконда», что розповідає історію однієї з найкращих спортсменок сучасності