Віталій Дуброва напередодні старту Чемпіонату Європи в Тель-Авіві: Зантарая - в добрих кондиціях, а для Ньябалі стратегічна мета - олімпійська кваліфікація

Завтра в Тель-Авіві стартують поєдинки чемпіонату Європи. Своїми очікуваннями від збірників поділився головний тренер національної команди Віталій Дуброва.

Чоловіки

До 60 кг. Артем Лесюк. Дебютант дорослого чемпіонату Європи. У минулому сезоні киянин завоював континентальну бронзу у віці до 23 років. У Тель-Авіві буде боротися, як кажуть, з прицілом на майбутнє.

До 66 кг. Тут представлені два досвідчених спортсмена - Георгій Зантарая та Геворг Хачатрян. У якій би формі не знаходився Зантарая, на будь-який турнір він відправляється в статусі фаворита - звання зобов'язують, тим більше - в нинішньому випадку, коли Георгій є чинним європейським чемпіоном. Зараз знаходиться в хороших кондиціях, виграв срібло Grand Slam в Дюссельдорфі. Зрозуміло, що докладе всіх зусиль, щоб зберегти золотий континентальний статус. Хачатрян відновився після травми і набрав непогану форму, він їде в Тель-Авів з великим бажанням, хоче скласти конкуренцію Зантарая в боротьбі за олімпійську ліцензію.

До 73 кг. Ще одна вага, представлена тандемом - Дмитро Канівець і Артем Хомула. Хлопці перспективні, які подають надії, але поки, на жаль, ще не вийшли з цього статусу. Не дуже переконливо показали себе на міжнародних змаганнях: Канівець боровся на чотирьох турнірах (кращий результат - п'яте місце «Гран-прі» в Агадирі), Хомула - на трьох (найвище досягнення - срібло Континентального кубка в Празі). Очікуємо від них більшого. Хоча хлопці непогано працюють, але хотілося б більше високих результатів.

До 81 кг. Сергій Крівчач - наймолодший в команді, йому 20 років. Він вступив в сезон не зовсім вчасно, так як в січні на зборі в австрійському Міттерзіле пошкодив голеностоп. Дай Бог, відновився. На початку березня програв у поєдинку за бронзу на Кубку Європи в Празі, зате вже в кінці місяця зайняв третє місце на турнірі більш високого рангу - на «Гран-прі» в Тбілісі, перемігши двох топових спортсменів - грузина Зебеді Рехвіашвілі і росіянина Станіслава Семенова. Може, про медалі Сергія на чемпіонаті Європи говорити рано, але перспектива вимальовується обнадійлива - здатний завоювати ліцензію на Ігри.

До 90 кг. Кеджау Ньябалі - лідер збірної в цій категорії. Можливо, не в тих ще кондиціях, тому що в минулому році після чемпіонату світу переніс операцію на колінах. Але непогано проявив себе в березні в Агадирі, взявши бронзу "Гран-прі». Причому, в поєдинку за третє місце переможеним виявився серб Неманья Майду, діючий чемпіон світу. Об'єктивно, Кеджау далекий ще від оптимальної форми, тому зараз стратегічна мета - олімпійська кваліфікація.

До 100 кг. Антону Савицькому буде дуже важко, так як ця категорія, якщо можна так висловитися, дуже насичена з точки зору конкуренції. У березні поповнив послужний список бронзою Кубка Європи в Празі, є в його кар'єрі і перемоги над суперниками з топ-списку. Якщо збереться, то здатний поборотися «біля медалі», звичайно ж, дещо буде залежати і від жеребкування.

Понад 100 кг. Олександр Гордієнко, нагадаю, в минулому програв олімпійську конкуренцію Якову Хаммо. Невдало виступив на чемпіонаті України, зайнявши лише п'яте місце. Але ми разом зі старшим тренером збірної Артемом Блошенко дали шанс хлопцеві, і він нас не підвів: в свій день народження - 21 січня - виграв «Гран-прі» в Тунісі. Потім в березні взяв бронзу аналогічного турніру в Марокко. Може бути, йому не вистачає міжнародного досвіду, адже після невдалого олімпійського відбору майже рік не змагався, роздумував - чи продовжувати кар'єру у великому спорті. На щастя, залишився і готовий перемагати будь-яких важкоатлетів за винятком, мабуть, тільки француза Тедді Рінер, дворазового чемпіона Ігор (2012 і 2016).

  Жінки

 До 48 кг. За відсутності Білодід надії пов'язані з досвідченою Мариною Черняк. Однак її дзюдо не завжди передбачувано: може взяти верх над сильною спортсменкою, а потім поступитися суперниці нижче класом. З якої ноги встане, так і складеться її день. Наприклад, після бронзових медалей - на «Гран-прі» в січні в Тунісі і на Grand Slam в лютому в Парижі - несподівано зазнала поразки в першому поєдинку на «Великому Шоломі» в Дюссельдорфі від молодої голландки Амбер Герсьес.

До 52 кг. Людмилі Плієвої вже 32 роки, але вона як і раніше завзято тренується. Молодь, на жаль, не здатна скласти їй гідну конкуренцію. Звичайно, складно загадувати, особливо - з приводу олімпійської кваліфікації, але Людмила виконала критерії відбору на європейський форум, тому і буде представляти там нашу країну.

До 63 кг. Юлія Гребеножко - дебютантка континентального форуму, бронзова призерка чемпіонату України, посіла сьоме місце на Кубку Європи у Варшаві. Відправляється в Тель-Авів за рахунок організацій, що відряджають Чернігівську область - для розвитку дзюдо в регіоні. Подивимося, який результат покаже, принаймні, настрій проявити себе у неї є.

До 78 кг. Анастасія Турчин демонструвала високі результати по молоді - володарка золота (2016) і срібла (2017) чемпіонатів Європи до 23 років. З дорослими їй поки складніше, конкуренція вище, але в 2018-му Настя завоювала три срібні нагороди на турнірах «Гран-прі». Прогрес є, правда, не такий, як хотілося б мені і старшому тренеру жіночої команди Геннадія Білодіду. Розраховуємо, що в Тель-Авіві їй під силу дійти до медальних поєдинків.

Понад 78 кг. Україна представлена ​​двома учасницями. Єлизавета Каланіна і Галина Тарасова - дзюдоїстки хорошого рівня, але суперважка вага відрізняється непередбачуваною боротьбою. Але ми в праві від них очікувати нагород, адже Тарасова в нинішньому сезоні взяла дві бронзи «Гран-прі» та срібло Континентального кубка. Ліза - лідер в суперважкій вазі. Але їй не вистачає стабільності: на початку березня здобула золото Агадира, а через місяць поступилася в першому поєдинку в Тбілісі.

За матеріалами Федерації дзюдо України